Відкритий лист
особового складу Сил Спеціальних Операцій Збройних Сил України
з приводу розробки нової символіки Сил
Шановні співгромадяни,
Багато хто знає, що зараз йде «ребрендинг» Збройних Сил України – розробка нових зразків парадного та повсякденного однострою, нових емблем та знаків розрізнення. Багато хто вважає, що це питання зараз не на часі, але ми підтримуємо цей рух. З двох причин:
По-перше, як спеціалісти, зокрема, з психологічної роботи, ми розуміємо важливість символів та айдентики.
По-друге, як наймолодший рід Збройних Сил України, ми ще просто не маємо власної символіки.
Втім, незважаючи на стратегічне «так» реформі, ми маємо велику проблему на тактичному рівні. Ініціативна група волонтерів та спеціалістів, що розробляла новий візуальний стиль, запропонувала нам символіку, яка, на жаль, категорично не сприймається як командним, так і рядовим складом Сил. В першу чергу, мова йде про підперезаного вовкулаку як центральну емблему Сил Спеціальних Операцій. До деяких інших елементів також є зауваження, але саме цей викликає найбільше обурення.
Ми не хотіли виносити це питання у публічну площину, але воно вийшло туди само: градус обговорення символіки ССО в медіа та соціальних мережах сягнув тієї позначки, за якою ми вже мусимо висловити позицію наших Сил.
Так, ми виступаємо проти символу, який нам пропонують шановні члени ініціативної групи. Пояснюємо, чому.
Чому не вовкулака
- Спершу скажемо, чому вовкулака – себто, перерахуємо аргументи ініціативної групи.
- Повість минулих літ”, в якій наведено посилання на можливість хана половецького Боняка перетворюватися на вовка.
- “Слово о полку Ігоревім”, де згадується князь Всеслав Половецький, який вважався воїном-чарівником та мав здатність перетворюватися на вовка.
- Народний міф про те, що козаки-характерники мали здібності до перетворення на тварин.
В принципі, це все. Можливо, були якісь аргументи, що визначали особисту прихильність когось з розробників до згаданого символу, але вони озвучені не були.
Натомість ми маємо низку контраргументів:
- Хан Боняк не є популярною та однозначно позитивною для українців історичною фігурою – адже, серед іншого, він здійснював набіги на Київ (під час набігу 1096 року було спалено великокняжий палац в Берестові) та брав участь у міжусобній боротьбі проти київського князя Святополка.
- Те ж саме можна сказати і про князя Всеслава Половецького – активного та не дуже талановитого учасника внутрішніх усобиць. Князем було організовано декілька походів на Київ, в ході одного з яких у 1067 році його було захоплено в полон. Після звільнення з полону та в результаті повстання киян, Всеслав Половецький на 11 місяців став князем Київської Русі, але ганебно залишив поле бою поблизу Белгорода перед походом проти війська Ізяслава.
- Образ вовка часто має в українському фольклорі досить похмуру репутацію, пов’язану з лихими силами. Вміння перетворюватися на вовків є скоріш атрибутом зловісної, відьмацької, ніж героїчної, магічності, яка додавалась до образу характерника скоріш як елемент спорідненості їх зі світом чар як таких. Окремо слід зауважити низьку репутацію вовкулаків в українському фольклорі: вовкулакою міг вважитися чоловік, який відвернувся від Бога та був перетворений на вовкулаку відьмою, а також дитя, що померло нехрещеним. Себто, в українському народному фольклорі образ вовкулаки є щонайменше неоднозначним, якщо не в цілому негативним.
- У військовому середовищі «перевертень» є одним з термінів, які визначають зрадника, дворушника. Це – суто негативний термін та символ для солдата та офіцера. Частково це перекликається із популярною ідіомою «перевертень у погонах», що означає людину, яка обрала служіння власному гаманцю замість служіння суспільству.
- Вовкулака та вовк не властивий світовій традиції емблем ССО і взагалі не дуже популярний у західній військовій емблематиці. Водночас з тим, цей символ є популярним серед тюрських народів, серед народів Кавказу, а також у Російській Федерації (спецназ Ічкерії, 45 окремий розвідувальний полк тощо).
Слід окремо зауважити, що в дискусіях з іншими родами військ розробники нової символіки активно вживають аргумент «так в країнах НАТО». У нашому ж випадку ситуація діаметрально протилежна: жодна відома нам країна НАТО та взагалі Заходу не використовує вовка чи, тим більш, вовкулаку у якості символу Сил Спеціальних Операцій чи споріднених їм сил.
Що пропонуємо ми
Чи є щось, що є універсальним символом Сил Спецоперацій світу?
Так, є. Це – меч чи кинджал. У різних версіях вони присутні на емблемах низки спеціальних сил країн НАТО, від США та Італії до Греції та Туреччини, а також, окремо, Китайської народної республіки. Інший варіант – лук та стріла, є не дуже вдалим для нас, бо, окрім спеціальних сил Франції та Німеччини, присутній на емблемі ССО РФ.
Таким чином, на наше стійке переконання, ідеальним варіантом було б поєднання універсального символу меча (кинджалу) із певним питомо українським символом – бажано, асоційованим із гербом України. Оскільки в якості девізу ССО України були запропоновані слова князя Святослава Ігоревича «Іду на Ви», нам ввижається найбільш адекватним знайти візуальне рішення, яке поєднало б двозуб Святослава із мечем ССО в єдиний тризуб. Декілька варіацій такого рішення було розроблено та запропоновано.
Переваги такої комбінації:
- Меч (кинджал) дозволяє досвідченому спостерігачеві ідентифікувати Сили Спеціальних Операцій.
- Двозуб вказує на спадок поколінь та гармонічно комбінується із девізом.
- Загальний вигляд символу вказує на належність сил Україні для будь-якої людини, достатньо освіченої для асоціації нашої держави із гербом у вигляді тризубу.
Ви можете запитати — чому ж ми не проговорили це з учасниками робочої групи і не дійшли до спільного знаменника?
Ми говорили. Нас не схотіли чути.
Чому не склався діалог
Заздалегідь зазначаємо, що ми глибоко шануємо як самих учасників групи, так і їх спробу оновити символіку ЗСУ. Це благородна – принаймні, в своїй меті – справа. Ми розуміємо психологічний та виховний потенціал військової символіки та поважаємо спроби його посилення.
Втім, у втіленні цієї справи ініціативна група, на нашу думку, швидко стала на хибний шлях ігнорування позицій власне військових. Ми розуміємо, як це сталося: численні конфлікти із представниками інших родів військ, що воліли б будь-що зберегти символіку радянських часів, вичерпали нервовий ресурс учасників групи, і змусили їх відчувати себе героями нового часу, які мають «переламати спротив цих заскорузлих, неосвічених військових».
Однак у ССО – інший випадок. Ми жодним чином не тримаємося за радянську символіку, яка б якимось чином споріднювала нас із ворогом. Навпаки, ми виступаємо за сучасні західні зразки емблем та символів. Втім, спроби діалогу із розробниками концепції швидко наштовхуються на несподівану реакцію: недостатність аргументів на користь запропонованого образу вовкулаки змушує наших опонентів досить швидко переходити до аргументів «так буде, бо ми так сказали».
Ні, так не буде. Принаймні, так не буде проходити наш діалог. ССО погано сприймають спроби ультиматумів, з якого боку вони б не надходили.
Знов-таки, ми поважаємо рівень освіти та підготовки опонентів, але вважаємо, що він має проявлятися в здатності аргументувати власну позицію. Жоден диплом не є пластиром для заклеювання рота тим, хто засумнівається у геніальності авторських пропозицій, а позиція «ми навіть не хочемо це з вами обговорювати» — не тільки зневажлива по відношенню до тисяч українських воїнів, але й викликає бажання подарувати тим, хто її зайняв, власну емблему у вигляді страуса.
До чого ми закликаємо
Ми закликаємо до поновлення діалогу та пошуку спільного знаменника. Наше завдання – знайти символіку, яка влаштувала б як експертне середовище, так і безпосередньо військових. Адже одне з її завдань – мотивувати бійців (і, бажано, на службу, а не на розпач та агресію в бік розробника). Ми маємо знайти символіку, яка б не зіштовхнулася з несприйняттям і саботажем при впровадженні.
Ми розуміємо, що це важко, що це потребує багато часу та дуже багато нервів. Втім, незважаючи на те, що наша звична робота є трішки більш нервовою за звичну роботу наших шанованих колег, ми до цього готові. Саме так, з урахуванням думок усіх зацікавлених сторін, і мають робитися справи в демократичній державі.
Якщо ви поділяєте цю нашу думку, ми просимо вас сприяти в поширенні цього листа на ваших сторінках та веб-ресурсах. Цим ви допоможете коректному, європейському обговоренню проблеми.
